покрутити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
покрута — снаряжение, убор , покрут одежда, наряд, убор , прикрута убор , скрута приданое , др. русск. покрутити приготовить , покрута свадебный пирог , чеш. pokroutka лепешка . От крутить; см. Бернекер 1, 627; Маценауэр, LF 13, 174; Голуб 209 … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
покачати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Посовати, повертіти, покрутити кого , що небудь на чомусь або по чомусь; покотити що небудь кругле то в один, то в інший бік. || Виваляти. 2) Вирівняти, вигладити качалкою та рублем (полотно, білизну і т. ін.). 3)… … Український тлумачний словник
покрутнути — ну/, не/ш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до покрутити 1) … Український тлумачний словник
покручений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до покрутити 3), 4). || покру/чено, безос. присудк. сл. || у знач. прикм., перен. Перекручений, спотворений. 2) у знач. прикм. Зроблений, виготовлений крутінням. 3) у знач. прикм. Непрямий, звивистий, з багатьма… … Український тлумачний словник
покулити — ить, док., безос., діал. Покорчити, покарлючити, покрутити … Український тлумачний словник
похурделити — ить, док., діал. Покрутити (про вітер) … Український тлумачний словник
покулити — Покулити: покрутити, покорчити [14,I] … Толковый украинский словарь
крутити — I (надавати чомусь обертового руху, рухати по колу), обертати, обернути, вертіти, повертати, повернути кружляти; вихорити, вихрити (чимось навколо себе); покручувати, покрутити (злегка / час від часу); прокручувати, прокрутити (якийсь час) II ▶… … Словник синонімів української мови
